- осовілий
- —————————————————————————————осові́лийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
осовілий — а, е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до осовіти … Український тлумачний словник
осовілість — лості, ж. Стан за знач. осовілий … Український тлумачний словник
осовіло — Присл. до осовілий … Український тлумачний словник